З цієї статті ви дізнаєтесь про найнезвичайніші факти, пов’язані з професією лікаря. Представляємо до вашої уваги 10 найцікавіших та незвичайних фактів про лікарів та їх роботу.
Медики
Знаменитий професор С. П. Боткін в юності мріяв про кар’єру математика. Хірург Теодор Більрот в молоді роки був музикантом. Незначні уявлення про медицину мав і майбутній видатний російський хірург Н. І. Пирогов. Всі вони прийшли в медицину випадково, але це не завадило їм стати найавторитетнішими лікарями свого часу.
Схильність до медицини мали багато правителів. Англійський король Яків, наприклад, видаляв зуби і платив своїм пацієнтам за кожен віддалений зуб.
Про професійні помилки і лікарський почерк
У всі часи до представників медичної професії висувалися суворі вимоги, що цілком виправдано: від цих людей залежить наше здоров’я. За свою некомпетентність сучасний ескулап несе адміністративну та кримінальну відповідальність. А ось в Стародавньому Римі смерть пацієнта загрожувала лікарю відсіканням руки. Помилковий діагноз або неправильна тактика лікування китайських імператорів каралася ще суворіше-аж до страти.
Горезвісний «лікарський почерк» (нерозбірливий почерк) щорічно забирає життя 7000 американців, які не змогли розібрати рецепт. Щоб уникнути нещасних випадків через нерозбірливих каракуль в Індії законом прописується обов’язок лікарів писати рецепти великими літерами.
Про атрибути лікарської професії
Головний атрибут медичної професії – білий халат – увійшов в ужиток тільки на початку 19 століття. Його запропонував лікар-педіатр Карл Раухфус. До цього одяг лікаря нічим особливо не відрізнялася – звичайний сюртук, хіба що забризканий кров’ю. І чим брудніше, тим краще-це говорило про досвід і популярність його власника.
Термометр — прилад, без якого не обходиться жоден хворий, – винайшов Галілео Галілей.
Шприц був винайдений в середині XIX століття. До цього доктора намагалися проводити ін’єкції і переливання за допомогою пташиного пера. Гіппократ використовував для цих цілей порожнисту трубку з прикріпленим до неї сечовим міхуром свині.
Про «Клятву Гіппократа»
Давньогрецького вченого Гіппократа прийнято вважати «батьком» сучасної медицини. Завдяки йому з’явилися поняття «темперамент людини», «стадії захворювання», «аускультація» (простукування), «перкусія» (прослуховування), «пальпація».
«Клятва Гіппократа» – кодекс моральної поведінки лікаря. Вона існувала і перед Гіппократом. Документом вона стала в III столітті до нашої ери. В записаному тоді Гіппократом тексті присяги лікаря заборонялося сприяти аборту і самогубству. Ця початкова версія багаторазово переписувалася і редагувалася.
Що ж стосується загальновідомою версії «Клятви Гіппократа», то вона була написана вже після його смерті, і сучасні лікарі, всупереч поширеній думці, її не приймають. Отримуючи диплом, випускники медичних вузів зачитують «Клятву лікаря України».
Про методи лікування у давнину
У Стародавньому Єгипті дуже часто як лікарський засіб засобу використовувалася мертва і подрібнена миша. Іноді ці «ліки» було небезпечніші за хворобу – існував великий ризик померти від інфекції.
У тому ж Єгипті араби, які підкорили в XII столітті більшу частину Північної Африки, застосовували в якості універсального ліки порошок перемелених мумій. Звичайно, такі ліки були не тільки марними, але і шкідливими.
Про лікарів і лікарські спеціальності
Перші вузькі лікарські спеціальності з’явилися в Стародавньому Римі. Там же сформувався і перший професійний медичний союз.
У давньоримському суспільстві існували раби-медики. Вони були практично у всіх забезпечених громадян.
Перші хірурги були в Стародавньому Єгипті. А перші пластичні хірурги – в Стародавній Індії. Вони відновлювали злочинцям відрубані носи.
В англійському суспільстві XIX століття існував суворий поділ лікарів на терапевтів і хірургів. Перші допускалися у вище суспільство, а другі – ні. Причина низького соціального статусу хірургів-в характері їх роботи, що не вважалася «чистою», інтелектуальної, гідної джентльмена.
Протягом багатьох століть, починаючи з середніх століть, аж до XIX століття, мала хірургія була прерогативою цирульників. Поряд зі стрижкою, голінням і педикюром вони проводили популярний тоді кровопускання, накладали пов’язки, вправляли вивихи, лікували переломи та інші травми. Вони ж виконували функції стоматологів.
Про наркоз
Загальний наркоз вперше був застосований в Стародавньому Китаї біля 140-150 року нашої ери, знаменитий лікар того часу Хуа То застосував як знеболюючий засіб міцне вино, змішане з коноплею.
До винаходу наркозу був поширений тільки один знеболюючий засіб – горілка. Перед операцією хворому давали склянку горілки.
Офіційне відкриття загального наркозу належить зубним лікарям – Горацію Уеллсу, який застосував при видаленні зуба (правда невдало) закис азоту, і Вільяму Мортону, який використав трохи пізніше іншу анестезуючу речовину – ефір.
Ось такі цікаві факти =)